Зміст
Рак молочної залози – найпоширеніший вид онкологічних захворювань серед жінок в Україні. Щороку реєструють понад 10 тисяч нових випадків, і хоча сучасна медицина має ефективні методи лікування, головне – це рання діагностика. Вчасно виявлені аномальні зміни дають високу ймовірність повного одужання. Щоб знизити ризик і вчасно помітити зміни в організмі, важливо розуміти, що може сприяти розвитку захворювання, а що – ні. Далі ми розглянемо найважливіші фактори ризику та пояснимо, на що варто звертати увагу.
Фактори ризику раку молочної залози
Розвиток пухлин молочної залози залежить від багатьох чинників: генетики, гормонального статусу, репродуктивної історії, способу життя, впливу навколишнього середовища та опромінення. Розглянемо найважливіші.
1. Стать та вік
У жінок діагностують рак молочної залози набагато частіше, ніж у чоловіків – через особливості будови тканин та гормональний фон. Ризик зростає після 35 років, а найбільше випадків діагностують у віці 50-70 років. Саме тому регулярні обстеження після 40 років є критично важливими.
2. Генетика
Сімейний анамнез має велике значення. Якщо рак молочної залози був у матері чи сестри (особливо до 35 років), ризик зростає. Близько 10% випадків обумовлені спадковими мутаціями в генах BRCA1, BRCA2, p53, ATM. Такі мутації підвищують ймовірність розвитку не тільки злоякісних новоутворень у молочній залозі, а й яєчниках, ендометрії, передміхуровій залозі та товстій кишці.
Деякі спадкові синдроми також збільшують ризик:
- Синдром Лі-Фраумені.
- Синдром Лінча II.
- Спадковий рак молочної залози і яєчників.
- Хвороба Коудена.
- Синдром Пейтца–Єгерса.
- Атаксія-телеангіектазія.
- Синдром Клайнфельтера.

3. Гормональні фактори
Ендогенні гормони (які виробляє організм) відіграють важливу роль. Ризик підвищується у жінок:
- із раннім початком менструацій,
- із пізньою менопаузою (після 55 років),
- які не народжували або народили вперше після 30 років.
Протягом усього життя тривалий вплив естрогенів стимулює поділ клітин молочної залози, що може призвести до мутацій.
Екзогенні гормони (зовнішні) теж впливають:
- Гормональні контрацептиви. Препарати лише з прогестероном не підвищують ризик. Комбіновані засоби (естроген + прогестерон) можуть впливати на вже існуючі передракові зміни, особливо при тривалому прийомі понад 8 років.
- Гормональна терапія у менопаузі. Збільшує ризик приблизно на 6%, а при використанні понад 10 років – до 30%.
4. Проліферативні захворювання молочної залози
Якщо у жінки є атипова гіперплазія або LCIS (лобулярна карцинома in situ), ризик розвитку раку зростає. Внутрішньопротокова гіперплазія з атипією вважається передраковим станом.

5. Важливий момент
Приблизно у 75% жінок, у яких розвивається рак молочної залози, немає жодного відомого фактора ризику. Тому навіть якщо здається, що “немає приводів хвилюватися”, регулярні обстеження та уважне ставлення до свого здоров’я залишаються ключовими.
Генетична схильність до раку молочної залози: як зрозуміти ризик і що робити
Наскільки поширена генетична схильність?
Приблизно 10% випадків раку молочної залози у жінок мають спадкову природу. Фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD зазначають, що в 2024 році в Україні було зареєстровано більше 12 000 нових випадків – це означає, що приблизно 1200 жінок могли б скористатися перевагами раннього генетичного тестування та профілактичних заходів.
Як оцінюють спадковий ризик?
Наявність генетичної схильності оцінюють за допомогою тестування на мутації генів BRCA1 та BRCA2. У жінок із цими мутаціями ризик розвитку пухлин молочної залози протягом життя може досягати 85%, а ризик раку яєчників – 45%. Таким чином, своєчасне тестування дозволяє не тільки виявити ризик, а й спланувати профілактичні заходи для зменшення ймовірності розвитку злоякісного процесу.
Коли варто подумати про тестування?
Генетичне тестування рекомендується, якщо:
- Рак молочної залози або яєчників діагностований у близьких родичів першого ступеня (мати, сестра).
- Пухлини молочної залози або яєчників виникали у родичів другого ступеня до 40 років.
- У родині були множинні випадки різних видів раку, наприклад, рак товстої кишки, що може свідчити про спадкові синдроми.
Ці критерії допомагають виявити тих жінок, у яких ризик значно вищий за середній.

Діагностика раку молочної залози
Для підтвердження або виключення онкологічного захворювання молочної залози застосовують комплекс сучасних методів обстеження. Вибір конкретного дослідження залежить від віку жінки, наявних симптомів та результатів попередніх обстежень.
Основні методи діагностики
1. Пальпаторне дослідження
Це базовий етап, який дозволяє лікарю оцінити стан молочних залоз та виявити вузли або ущільнення. Однак деякі пухлини можуть бути непомітні при пальпації, тому цей метод зазвичай поєднують із додатковими обстеженнями.
2. Мамографія
Мамографія є стандартним методом скринінгу та діагностики захворювань молочної залози. Дослідження проводять у двох проєкціях – прямій (верхньо-нижній) та косій.

Переваги:
- швидко й безболісно;
- не потребує спеціальної підготовки;
- доза опромінення порівнянна з рентгеном зубів.
Особливості:
- знімки оцінюються двома рентгенологами;
- обладнання регулярно модернізується;
- чутливість близько 85%, але у молодих жінок зі щільною залозистою тканиною вона знижується.
Мамографія дозволяє виявляти навіть дрібні кальцифікати (мікрокальцинати), які можуть свідчити про ранні злоякісні зміни. Під контролем мамографії також можна проводити стереотаксичну біопсію для точного взяття зразка тканини.
3. Ультразвукове дослідження (УЗД)
УЗД використовується у жінок до 35 років та для уточнення характеристик вузлів, виявлених пальпацією або мамографією.
Переваги УЗД:
- диференціює кістозні та солідні утворення;
- точно оцінює розмір і межі новоутворень;
- дозволяє виконувати тонко- та товстоголкову біопсію під контролем датчика;
- проводити пункції кіст для мікроскопічного аналізу;
- з доплерографією підвищує точність диференціації доброякісних і злоякісних утворень.
Якість дослідження залежить від обладнання, методики, досвіду лікаря та особливостей анатомії молочної залози. У великих залозах оцінка може бути складнішою.

4. Еластографія
Еластографія – сучасний ультразвуковий метод, що дозволяє оцінити жорсткість тканин пухлини. Під час дослідження на залозу діє невеликий тиск, що викликає деформацію тканини, яка візуалізується апаратом і оцінюється за шкалою Цукуби:
| Ступінь | Колір | Характеристика | Оцінка |
|---|---|---|---|
| 1 | зелений | м’яка | стандарт |
| 2 | зелено-жовто-червоний | м’яка | доброякісна зміна |
| 3 | синій | тверда | підозра на злоякісність |
| 4 | синьо-зелений | тверда | злоякісна зміна |
| 5 | синьо-зелено-червоний | дуже тверда | злоякісна, занедбана зміна |
Еластографія допомагає точніше оцінити характер новоутворення та спланувати подальше лікування.
5. Біопсія молочної залози
Тонкоголкова аспіраційна біопсія (ТАБ) дозволяє отримати клітинний матеріал для цитології. Раніше вона була основним методом підтвердження злоякісності, проте дослідження оцінює лише окремі клітини, що обмежує визначення стадії, гістологічного типу та прогнозу пухлини.
Товстоголкова біопсія – сучасний стандарт, що дозволяє:
- Оцінити гістологічний тип пухлини.
- Визначити рецепторний статус (ER, PR, HER2, Ki-67).
- Диференціювати неінвазивну та інвазивну стадії.
Вакуумна товстоголкова біопсія – сучасна модифікація, що підвищує точність і дозволяє отримати достатній фрагмент тканини з першого разу, зменшуючи потребу у повторних біопсіях.

6. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)
МРТ – найчутливіший метод, що дозволяє виявляти навіть найменші патології та структурні аномалії. Дослідження проводиться після внутрішньовенного введення парамагнітного контрасту.
- Чутливість: >98% для інвазивного раку.
- Специфічність: 90-95%.
Рекомендації для підвищення точності:
- Жінки пременопаузального віку – між 6-м та 13-м днями циклу.
- Жінки на гормонозамісній терапії – через 4 тижні після припинення лікування.
Показання до МРТ:
- Неоднозначні результати мамографії або УЗД.
- Приховані пухлини при наявності метастазів.
- Жінки з високим ризиком (мутації BRCA, попереднє опромінення).
- Після операцій на молочній залозі або реконструкції.
- Підозра на розрив імплантата або рецидив.
Переваги МРТ:
- Виявлення уражень на ранніх стадіях.
- Точне планування операцій.
- Підвищена чутливість після реконструкцій.
- Перевірка результатів після попереднього лікування.
МРТ дозволяє лікарю приймати обґрунтовані рішення щодо подальшої діагностики та лікування, що значно підвищує шанси на успішний результат.

Сучасні методи діагностики та лікування дозволяють досягати хороших результатів і ефективно боротися з раком майже на будь-якій стадії. Тому при появі будь-яких підозрілих симптомів варто негайно звернутися до лікаря – чим раніше буде виявлено пухлину, тим вищі шанси на успішне лікування.