Зміст
“Символ віри — це не прохання до Бога. Це відповідь людини на запитання: у що ти віриш?” — і ця відповідь залишається незмінною вже понад сімнадцять століть.
На відміну від «Отче наш» чи молитви до Богородиці, Символ віри — не звернення, а сповідання. Це стисле і точне викладення всього, у що вірить кожен православний і греко-католик. Кілька рядків, які вмістили в собі всю суть християнства.
У цій статті — повний текст молитви «Вірую» українською і церковнослов’янською, пояснення кожного з 12 членів і практична інформація про те, коли і як її читають.
Що таке Символ віри і коли він з’явився
Символ віри — це офіційне і стисле сповідання основних догматів християнської віри. Його завдання — дати кожному вірянину чіткі орієнтири: у що вірить Церква, хто такий Бог, хто такий Ісус Христос і що чекає людину після смерті.
Текст молитви «Вірую» не з’явився одразу і не був написаний однією людиною. Він формувався в часи боротьби з єресями — неправдивими вченнями, які спотворювали суть християнства. Церква потребувала точного і незмінного вираження своєї віри. Таким виразом і став Символ віри.
Після затвердження Символ віри було заборонено змінювати. Третій Вселенський собор в Ефесі визнав Нікео-Царгородський Символ віри достатнім і досконалим висловленням істини, а сьомим правилом цього собору суворо заборонено вносити будь-які зміни чи доповнення до нього.
Нікейський і Константинопольський собори
На Першому Вселенському соборі в Нікеї у 325 році було складено перший Символ віри. Невдовзі він був розширений і уточнений Другим Вселенським собором у Константинополі у 381 році — і отримав назву Нікео-Константинопольського. Він складається з 12 членів і містить догматичні положення про Святу Трійцю, про Ісуса Христа, про Духа Святого, про Церкву, воскресіння та вічне життя.
Саме цей текст — у різних перекладах — звучить у православних і греко-католицьких богослужіннях досі. Він не змінювався понад 1600 років.
Повний текст молитви «Вірую» українською
Ось текст Символу віри українською мовою, який використовується в Православній церкві України:
“Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перед усіма віками. Бога від Бога, Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, що народився, а не створений, єдиносущного Отцеві, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І був розп’ятий за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворящого, що від Отця походить, що разом з Отцем і Сином поклоняють йому і прославляють Його, що говорив через пророків. В єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву. Сповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих. І життя майбутнього віку. Амінь.”
Символ віри церковнослов’янською мовою
Церковнослов’янська версія досі звучить у деяких православних парафіях — особливо там, де зберігають давню літургійну традицію. Вона розпочинається так:
“Вірую во Єдиного Бога Отца Вседержителя, Творца небу і землі, видимим же всім і невидимим. І во Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, іже від Отца рожденного прежде всіх вік…”
Повний церковнослов’янський текст довший у сприйнятті, але смислово ідентичний українському. Більшість слів зрозуміла інтуїтивно, якщо читати уважно і повільно.
Структура Символу віри: 12 членів
Символ віри поділяється на 12 частин — їх називають членами. Кожен містить окремий догмат:
| Член | Про що |
|---|---|
| 1 | Про Бога Отця — Творця неба і землі |
| 2 | Про Ісуса Христа — Сина Божого, єдиносущного Отцеві |
| 3 | Про втілення Христа — народження від Марії Діви |
| 4 | Про розп’яття і страждання Христа при Понтії Пилаті |
| 5 | Про воскресіння Христа на третій день |
| 6 | Про вознесіння Христа і сидіння праворуч Отця |
| 7 | Про Друге пришестя Христа і Суд |
| 8 | Про Духа Святого — Господа і Животворящого |
| 9 | Про єдину Святу Соборну Апостольську Церкву |
| 10 | Про одне хрещення на відпущення гріхів |
| 11 | Про воскресіння мертвих |
| 12 | Про вічне життя майбутнього віку |
Перші сім членів стосуються Бога — Отця, Сина і Святого Духа. Останні п’ять говорять про Церкву, хрещення, воскресіння і вічне життя. Разом — повна картина Christian віри в кількох реченнях.

Пояснення кожного члена Символу віри
Символ віри можна читати роками, не замислюючись над кожним словом. Але коли починаєш розуміти, що за ним стоїть — він відкривається зовсім по-іншому.
Перші сім членів — про Святу Трійцю і Христа
- “Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі” — сповідання єдинобожжя. Бог один, і Він є Творцем усього: видимого світу і невидимого — ангелів, душ, духовних реальностей.
- “І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного” — Ісус Христос є справжнім Богом, народженим від Отця ще до початку часу. Не створеним, а народженим — це принципова різниця.
- “Воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком” — Бог став людиною. Не здавався людиною, а насправді прийняв людську природу. Це і є суть Різдва.
- “І був розп’ятий за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований” — конкретна історична подія. Не міф, а задокументований факт: страта за часів римського намісника Пилата.
- “І воскрес на третій день, згідно з Писанням” — центральний догмат християнства. Без воскресіння немає спасіння. Апостол Павло писав: якщо Христос не воскрес — марна наша віра.
- “І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця” — Христос як людина і як Бог перебуває в небесній славі. “Праворуч Отця” — образ рівності і честі.
- “І знову прийде зі славою судити живих і мертвих” — Друге пришестя. Кожна людина постане перед Богом. Це не залякування, а нагадування: є мета і є відповідальність.
Останні п’ять членів — про Церкву і вічне життя
- “І в Духа Святого, Господа, Животворящого” — Дух Святий є рівним Отцеві і Сину, а не підлеглим. Він дає життя, говорив через пророків і діє в Церкві досі.
- “В єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву” — Церква одна, і вона свята не тому, що всі її члени бездоганні, а тому що її Глава — Христос. “Соборна” означає вселенська, а не регіональна.
- “Сповідую одне хрещення на відпущення гріхів” — хрещення відбувається один раз у житті. Воно є вхідними дверима до Церкви і до нового духовного життя.
- “Очікую воскресіння мертвих” — не просто вірую, а очікую. Це активна позиція: віра в те, що тіло і душа возз’єднаються після смерті.
- “І життя майбутнього віку. Амінь” — остаточне завершення: є щось після смерті. Не просто існування душі, а повноцінне вічне життя з Богом.
Кожен з цих членів — це відповідь на конкретне богословське питання. Разом вони складають повну і несуперечливу картину того, у що вірить Церква.
Коли і де читають Символ віри
Символ віри звучить на кожній літургії — і в православних, і в греко-католицьких храмах. Його читають або співають під час богослужіння разом з усіма присутніми. Це момент, коли вся громада разом сповідує свою віру.
Поза богослужінням Символ віри входить до щоденного ранкового молитовного правила. Його рекомендують читати щодня — не як прохання, а як нагадування собі, у що саме ти віриш.
Читають Символ віри і в особливих ситуаціях:
- під час хрещення — за себе або за дитину;
- коли готуються до причастя — як частина молитов до причастя;
- у моменти духовної кризи або сумніву — як точку опори;
- під час панахид і поминальних служб.
Церква рекомендує залучати до читання Символу віри всіх присутніх на богослужінні. Це спільне сповідання — не лише особиста молитва.
Символ віри на хрещенні
На хрещенні Символ віри читає хрещений за дитину — або дорослий, якщо хрещення приймає свідома людина. Виголошення Символу віри з найдавніших часів вимагається від охрещуваного; якщо ж хрестять немовлят, то Символ віри читає за нього хрещений батько.
Саме тому хрещені батьки повинні знати текст напам’ять — або принаймні вміти читати його свідомо, а не механічно. Це не формальність: читаючи Символ віри за дитину, хрещений бере на себе відповідальність за її духовне виховання.
Чим відрізняється Символ віри православних і греко-католиків
Основний текст молитви «Вірую» в обох традиціях однаковий. Відмінностей небагато, але вони є:
- у 8-му члені — про Духа Святого: православні сповідують, що Дух Святий “від Отця походить”; греко-католики додають “і від Сина” (так зване філіокве) — це давня богословська різниця між Сходом і Заходом;
- деякі слова у перекладі відрізняються: наприклад, “єдиносущного” або “однієї суті” — зміст той самий, формулювання інше;
- мелодія і манера співу на богослужінні можуть відрізнятися залежно від парафії і регіону.
Для звичайного вірянина ця різниця не критична. Обидві версії передають той самий Символ віри, затверджений на Вселенських соборах.
Символ віри — це не молитва, яку читають, щоб щось отримати. Це сповідання того, хто ти є як вірянин і у що ти віриш. Читаючи його щодня, людина не просить — вона стверджує. І саме в цьому твердженні — коріння духовної стійкості.
“Вірую” — найкоротше і найглибше слово у мові християнства. Усе інше з нього виростає.”