Вже віками впродовж цілого року багато вірних відбувають прощі до відпустових місць, як на нашій землі так і по цілому світі. Ця побожна практика не є новинкою, такі прощі відбував також єврейський народ, про що у молитовно-поетичний спосіб говорять псалми, де йдеться про «святкове паломництво» та «свято подяки за успішне діло». Свідоцтвом цього є 133 псалом. Він належить до жанру дидактичних творів, який складається з повчальної сентенції про красу братнього життя, яку християни інтерпретують у світлі теології Сіону як місця благословення.
Молячись цим псалмом, прочани, які ішли з різних місцевостей Палестини та її діаспори, співом псалмів створювали відповідну молитовну атмосферу. А потім, знаходячись у Єрусалимській святині, як одна родина виражали радість та прославляли свого Творця, від якого походить благословення: Господь зсилає благословення (стих 3).
Молитва – це душа єдності, про що говорить 122 псалом, у якому закликається прочан, які ішли до Єрусалимської святині молитись за єдність: просіть для Єрусалиму миру (ст. 6)… Задля братів моїх друзів скажу я: «Мир нехай буде у тобі!»… (ст. 8).
Ісус Христос також із своїми батьками ходив до Єрусалиму (Лк 2, 41-42), щоб там об’єднатись в одну велику родину вірних у молитві до Бога Отця. Пізніше у своїй архиєрейській молитві Христос закликає всіх людей до з‘єднання на зразок Його єдності з Отцем: щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі… (Ів 17, 21).
Як Єврейський народ так і християни від самих початків цінували і відвідували святі місця, де урочиста Св. Літургія на відпустовому місці виражає красу з’єднаної на молитві всієї спільноти зібраних. Вірні, злучені в одну родину, разом прославляють Господа, слухають Його Слова, єднаються з Ним у Євхаристії та просять благословення, яке сходить від Нього, як миро, що на бороду стікає, бороду Арона,…немов роса хермонська, що спадає на сіонські гори (ст. 2-3). Тільки у Божому домі, тільки у спільній молитві можна досвідчувати як добре і як любо (ст. 1) прославляти свого Господа, відчувати себе одною великою спільнотою, яка піднесеним співом прославляє свого Творця.
Знаним відпустовим Марійським центром в Україні є Ясна гора у Гошеві, де вірні, з’єднані в одну родину, численно прибігають до своєї Небесної Матері, яку прославляють, особливо у Божественній Літургії, оспівуючи Її як Пресвяту Пречисту Преблагословенну Славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, яку Достойно і воістину величаємо, та Тобою радується, Благодатна, все творіння. …
Матір Божа, яка прославилась у чудотворній Іконі на Ясній горі у Гошеві, століттями притягає до себе прочан зі всієї України та зі всього світу. Тут Вона потішає своїми щедрими ласками, Вона благословить усіх прочан і кожного, хто прибігає до Неї.
Відбуваючи прощу на Ясну гору у Гошеві, відчувається, як «добре і любо» бути на спільній молитві, як одна велика родина, яка одним серцем і одними голосом прославляє нашого Господа і Його Матір, Діву Марію, нашу Неньку Небесну.
Відбуваючи прощу до Ясної гори у Гошеві, всі, як «брати і сестри у купі», просять у своєї Небесної Матері здоров’я, єдності, миру і благословення, яке «Немов роса херсонська» рясно сходить на тих, які зібрані в ім’я Її Сина Ісуса Христа, а нашого Господа (Мт 18, 20).
1. Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть у купі!
2. Немов на голові найліпше миро, що на бороду стікає, бороду Арона, на комір його шат стікає.
3. Немов роса хермонська, що спадає на сіонські гори: бо там Господь зсилає благословення, життя повіки. (Пс 133)
На Ясній горі у Гошеві «Господь зсилає благословення» за посередництвом чудотворної ікони Богородиці Гошівської на тих, які прибігають до Неї, щоб Вона, як Мати Божа і Мати наша заступалася за нас, бо «ще не чувано ніколи, щоб Вона не допомогла; Вона допомагала, Вона допомагає, Вона буде допомагати».
о. д-р Анастасій Кабаль, ЧСВВ
1) Вітай, вітай нам Гошівська Маріє!З сердець пливе молитва ця палка,Скріпи нас вірою святою,До світла правди нас веди!Уляна Карпенко (Перемишль 1938)2) Маріє, Матінко Пречистая,Наша надіє з Ясної Гори,Поклін сердечний наш прийми,І нас ласкаво обійми.Галина Бойко (Дрогобич 2004)3) На Ясній Горі, при Твоїй Іконі,Прочани дізнають чудес-потіх,Нужденні, кволі, сироти, калікиВертають скріплені у свої домівки. |